Сьогоднішні реалії все більше спонукають нас переходити на електронний документообіг. Так, дистанційна робота, переведення бізнесу в online, робочі відеозустрічі – все це потребує швидкої комунікації та обміну документами. Саме зараз питання як ніколи актуальне.
Відразу хочемо зазначити, що просто відправка документів електронною поштою не є електронним документообігом. Тому алгоритм “роздрукував – відсканував – відправив” до цього терміну не має жодного відношення. Щоб мати юридичну силу, документи повинні бути завірені. Електронні документи, як і паперові, підписуються, тільки це відбувається не ручкою і печаткою, а електронно-цифровим підписом (ЕЦП).
Переваги е-документообігу:
✓ економія часу на підписання документів на папері та відвідування пошти;
✓ економія фінансових ресурсів на папір, конверти, поштові марки, кур’єрські послуги, тощо;
✓ економія людино-годин;
✓ документи структуровані та зберігаються в надійному місці, а не в нескінченних папках і шафах.
Зараз на ринку існує кілька сервісів, які виконують відповідні функції. Це так звані CRM системи, ось найбільш популярні:
1. Вчасно. Чи не найпопулярніший в Україні у відповідній ніші. Характеризується доволі широким колом функціональних можливостей (в тому числі, коментування документів). Проте, використання здійснюється на платній основі.
2. Paperless. Сервіс для обміну офіційною документацією виключно між партнерами (приватні підприємці та юрособи). Тобто, подати звіт до контролюючого органу через нього ви не зможете. До речі, ми в роботі обрали саме цей ресурс і наш бухгалтер задоволена! Варто згадати, що з переваг даного сервісу є те, що він безкоштовний.
3. MEDoc. Найбільше підійде тим, хто відправляє значну кількість документів платникам ПДВ (майже у всіх платників ПДВ вже встановлена така програма). Таким чином, більшості клієнтів нічого не потрібно буде додатково робити. Із мінусів – потребує додаткового встановлення програмного забезпечення і є більш складним у використанні порівняно з двома попередніми варіантами.
1. ЕЦП – це щось незаконне і використовується для махінацій…
Використання ЕЦП врегульовано на законодавчому рівні. Електронний цифровий підпис прирівняно до звичайного рукописного підпису. Їхня юридична сила однакова.
2. “Вишліть нам оригінал договору!”
Документ, підписаний ЕЦП і є оригіналом. Просто… в електронній формі. Роздруковувати підписані ЕЦП документ не потрібно. Тим паче, підписувати традиційним способом. Законодавство не вимагає зберігання електронних документів у друкованому вигляді. Але ви, звичайно, можете це зробити, для перестраховки.
3. “А що ми покажемо інспекторам з податкової?!”
У відповідь на запит будь-якого державного органу ви можете надіслати їм електронний документ. Згідно чинного законодавства, і державна фіскальна служба, і будь-які інші державні органи не мають підстав вимагати паперові документи у тих випадках, коли електронні документи було підписано з використанням електронно-цифрового підпису (ЕЦП) від акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК). Юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Можемо лише порекомендувати вивчити особливості кожної з них і обрати найбільш оптимальний варіант. Для цього поставте собі такі питання:
не забудьте також про контрагента, поцікавтесь, а раптом він уже її використовує, це спростить вам інформування про перехід на е-документообіг і ще раз підтвердить, що ви на правильному шляху. чи вимагатиме платформа якоїсь технічної підтримки? чи платна, в кінці кінців, експлуатація такої платформи?
P.S.: якщо потрібно внести зміни до договорів з контрагентами у зв’язку з переходом на е-документообіг, звертайтеся, допоможемо.
Для того, щоб максимально знизити ризики відповідальності за порушення авторських прав, законодавства про персональні дані, рекламу та іншого потенційно чинного законодавства, необхідно спочатку провести юридичний аудит веб-сайту.
Поки хтось ламає голову над ідеями як вижити в умовах карантину, більш кмітливі швидко адаптуються і карантин для них – це додаткова підстава переведення бізнесу в режим online. У зв’язку з цим, хто ще не мав свого власного веб-сайту задумався над його створенням. Адже сайт – це обличчя компанії, один з найважливіший інструментів для презентації свого бізнесу і залучення клієнтів. З іншого ж боку, сайт несе в собі потенційний ризик. Далі пояснимо чому.
На жаль, на сьогоднішній день, багато компаній не приділяють належної уваги юридичній стороні своїх веб-ресурсів. Насправді ж, зміст і технічне забезпечення сайту може не відповідати правовим нормам. Одного разу це може створити перешкоди для функціонування сайту або може бути використане конкурентами як ваше слабке місце.
Своєчасно проведений аудит сайту вирішує для його власника безліч проблем юридичного, фінансового та репутаційного характеру. Це можна зробити як на моменті запуску, так і вже після початку роботи сайту.
В даному випадку варто повернутися до моменту створення сайту.
Таким чином, необхідно звертати пильну увагу на оформлення документів при створенні сайту.
На цьому етапі поставте собі питання, а чи захищені ваші об’єкти інтелектуальної власності належним чином і чи не порушуєте ви самі права третіх осіб?
І так:
Залежно від ролі сайту та того, що він “просуває”, на ресурсі мають бути розміщені наступні документи (всі або один/два з них):
Якщо публічна оферта відсутня, надання власниками сайту послуг чи продаж товару нічим не врегульовано окрім закону, а це в свою чергу означає, що продавець нестиме максимальну відповідальність згідно закону за продані ним товари/послуги.
Правила користування (terms of use). Основний документ, який регулює і регламентує відносини між вами і користувачем, встановлює права і обов’язки, а також відповідальність за порушення своїх обов’язків. Адже коли існують прості і зрозумілі «правила гри», спірні ситуації або не виникають, або вирішуються швидко і безболісно для вас. Крім того, правила користування дають вам законні права обмежувати доступ окремим відвідувачам вашого ресурсу, перешкоджати поширенню неправдивої інформації, відомостей тощо.
Політика конфіденційності (privacy policy) – це юридичний документ, що описує способи, якими ваша компанія збирає, використовує, розкриває і управляє персональними даними відвідувача або клієнта, а також варіанти, доступні відвідувачеві або клієнту в зв’язку з відмовою від розкриття своєї інформації.
У їх використанні також є кілька правил. Але на відміну від сайту, вони можуть бути лише в користуванні. Запам’ятайте, доменне ім’я не може бути чиєюсь власністю, іншими словами, ви платите за їх оренду.
Важливо, щоб ваше доменне ім’я було унікальним, адже якщо є зареєстрована торгова марка або фірмове найменування юридичної особи, подібні до вашого домену, то це може призвести від фінансових та інших проблем, аж до заборони використання доменного імені. Те ж саме стосується назви вашого сайту і логотипу
Отже, якщо ви сумніваєтеся в “чистоті” вашого ресурсу, ми можемо провести комплексний аудит вашого сайту. За результатами аналізу власнику буде запропоновано список заходів по відновленню юридичної чистоти інтернет-ресурсу. Після цього за вашим бажанням зможемо підготувати або виправити необхідні документи, проаналізувати ризики порушення вами авторських прав третіх осіб, допомогти в реєстрації об’єктів інтелектуальної власності, в тому числі і торгових марок та багато іншого.
Несмотря на нынешнюю ситуацию во всем мире, многие компании продолжают развиваться, открывать для себя новые виды деятельности и новые рынки. Особенно это касается онлайн видов деятельности.
Для онлайн бизнесов сейчас пора расцвета и развития, а ситуация в мире только способствует продвижению ведения деятельности онлайн, мы можем сказать это как из собственного опыта, так и по опыту некоторых наших клиентов.
Совсем недавно один из клиентов обратился к нам с вопросом, следует ли ему оформлять предприятие за границей. Конечно же, перед тем как совершать настолько важные шаги, необходимо посоветоваться со своей командой и юристами (это как минимум), так как ситуация для каждого предприятия всегда разная, но есть несколько общих признаков того, что вам пора задуматься об инкорпорации бизнеса за пределами Украины. Их мы сегодня и озвучим.
Пожалуй, в первом же разделе мы затронем сразу два вопроса – кто? и когда? Кто -тот самый человек, которому необходима регистрация бизнеса за пределами Украины, и когда она ему нужна?
В некоторых из этих случаев даже не будет стоять вопрос о том, что можно обойтись без иностранной компании или представительства, иногда это будет обязательным условием для ведения бизнеса.
Очень сложный и легкий одновременно. При определении и выборе юрисдикции для ведения бизнеса, вы должны опираться на следующие критерии:
К примеру, многие наши IT клиенты, опираясь на местную регуляцию определенных бизнес процессов и защиту авторских прав, выбирают США для ведения бизнеса и привлечения инвестиций для своих разработок.
Благодаря особенностям законодательства стран с системой общего права в качестве холдинговой компании у других наших клиентов часто выступает общество с ограниченной ответственностью, зарегистрированное на территории Великобритании или Кипра. Такая система позволяет организовать практически все бизнес процессы компании, находясь за пределами страны ее регистрации благодаря местному регистрационному агенту.
Но даже налогообложение стран, законодательство которых основано на одной системе права, отличается, подчиняясь национальным регуляциям. При выборе юрисдикций необходимо брать в расчет все цели регистрации компании, и отталкиваясь от этого, оценивать будущую налоговую нагрузку и все налоговые обязательства, которые возникнут у компании в связи с деятельностью и особенностями выбранной юрисдикции.
Условия регистрации компании (удаленно, по доверенности, с личным присутствием), подготовки и подачи финансовой отчетности, ставки налога на прибыль (в разных странах они варьируются от 0% и выше) и условия открытия корпоративного счета в стране регистрации отличаются в зависимости от юрисдикции и от законодательства, применимого в этих сферах в той или иной стране.
Ради безопасности своего бизнеса, сохранности времени и денег мы не советуем выбирать страну исключительно по низкой ставке налога на прибыль или простым требованиям к отчетности без оглядки на вашу бизнес структуру.
Конечно же, выше приведен не исчерпывающий список критериев, по которым можно сказать, нужно ли вам юридическое лицо за пределами Украины; также как и наличие одного из пунктов не говорит о том, что вам обязательно необходимо регистрировать компанию в другой стране – в некоторых случаях вам может быть достаточно и вашего украинского субъекта хозяйственной деятельности. Это лишь подсказки, которые, мы надеемся, помогут разобраться, насколько именно вам необходимо иностранное юридическое лицо и необходимо ли оно вообще.
Также считаем себя обязанными напомнить, что вне зависимости от того, в какой стране вы ведете деятельность и зарегистрировали свое юридическое лицо, вы обязаны отчитываться и платить налоги в стране налогового резидентства вашей компании (если иное не разрешено на законодательном уровне), будь то США, страны ЕС, Гонконг и тд. А по некоторым вопросам (например, дивиденды или доля владения иностранной компанией) необходимо отчитываться и в стране резидентности бенефициаров компании.
Специалисты Olans Group готовы помочь как с определением потребности вашему бизнесу регистрации компании за пределами Украины, так и, собственно, с самой регистрацией и полной поддержкой такого бизнеса – от инкорпорации до подачи налоговых отчетов и составления необходимых договоров.
Тотальний перехід в онлайн ще ніколи не був таким актуальним. Сьогодні багато підприємців серйозно задумалися над тим, як перевести свою справу в онлайн максимально швидко, а головне – найбільш ефективно і правильно. А COVID-19 тільки сприяє відкинути всі сумніви щодо бізнесу онлайн.
З юридичної сторони оформлення бізнесу в Інтернеті за напрямом освіти нічим не відрізняється від іншого звичайного офлайнового підприємництва. Ви можете зареєструвати ТОВ, наймати в команду викладачів, лекторів, а можете бути фізичною особою-підприємцем і будувати бізнес самотужки. Але, підприємницька діяльність через Інтернет має свої особливості, про які ми розповімо. Цю статтю ми поділимо на 3 блоки, кожен з яких є важливою складовою юридично правильного оформлення онлайн-підприємництва.
Для онлайн-бізнесу також потрібно обрати організаційно-правову форму, через яку будете вести підприємницьку діяльність. В таблиці нижче ми порівняли 2 основні форми ведення господарської діяльності, оцінюючи критерії, ви можете визначитись із “своїм” варіантом для онлайн-проекту.
| Критерій порівняння | ТОВ | ФОП |
| Реєстрація | Необхідно підготувати пакет документів та завірити їх у нотаріуса. | Провести реєстрацію можна не виходячи з дому через онлайн платформу Дія. |
| Розпорядження прибутком | Власники ТОВ можуть отримувати зароблені кошти лише у вигляді дивідендів. | Може вільно використовувати отримані в господарської діяльності кошти (в тому числі, знімати готівку з підприємницького рахунку). |
| Кількість осіб в бізнесі | Можна бути єдиним власником і засновником ТОВ, а можна з партнерами. | Бізнес ведеться самостійно. |
| Залучення інвестицій | Можливість залучати інвестиції у розвиток бізнесу (у 95 % випадків інвестор вимагає відкриття ТОВ з передачею йому частки у такому ТОВ, оскільки це захищає його інтереси і надає можливість впливати на процеси управління та прийняття рішень). | Зазвичай, великі компанії, особливо іноземні, не бажають працювати з ФОП. |
| Додаткові витрати на бізнес | Виплата заробітної плати директору, працівникам, якщо такі є, та податків з неї. Оренда офісу, послуги бухгалтера тощо. | Не потребує додаткових затрат, окрім прямих (податки). *Якщо ФОП наймає працівників – відповідно виникають зобов’язання щодо виплати заробітної плати та податків. |
| Відповідальність | Кожен з учасників несе відповідальність за діяльність ТОВ виключно в межах своїх вкладів. | Несе відповідальність всім своїм майном. |
| Облік | ТОВ зобов’язано вести повний бухгалтерській облік по всім своїм операціям згідно із законодавством. Бухгалтерський облік ТОВ вимагає кваліфікованого бухгалтера чи, навіть, кількох. | До ведення бухгалтерського обліку ФОП не висуваються серйозні законодавчі вимоги, вести свою бухгалтерію, в тому числі подавати звітність, підприємець може і самостійно. |
На цьому етапі потрібно повернутися до того моменту, коли готовився сам сайт для онлайн-школи. Тут потрібно розуміти хто власник сайту: якщо ви замовляли його розробку на аутсорсі, але розробник не передавав вам майнові права на сайт, власником є сам розробник. Тому про передачу сайту потрібно думати ще до моменту його розробки, а саме, підписати з ІТ-спеціалістом договір на розробку сайту, а після закінчення робіт, підписати також акт про передачу майнових прав на всі розробки. Якщо участь у розробці брало кілька підрядників, наприклад, безпосередньо програміст і дизайнер, то договір потрібен з обома.
Якщо ваш освітній онлайн-проект розрахований на перспективу, ви хочете його розвивати, ми рекомендуємо вам зареєструвати торгову марку у вигляді назви вашої школи, назви сайту тощо. Так у вас буде повноцінний бренд, яким конкуренти не зможуть скористатися.
Не менш важливим питанням є також легальність контенту вашої платформи. Щоб в майбутньому не виникало проблем з потенційними авторами будь то текстів, дизайну банеру чи веб-сторінки, відео чи фото, рекомендуємо вам дотримуватися кількох правил:
Дотримуючись цих простих правил ви не тільки проявите увагу до творчої праці інших, а й зробите свій контент унікальним і не схожим на інший.
Якщо ви ведете свій бізнес у форматі онлайн-школи, то вам варто подбати про наявність на сайті необхідних документів.
В першу чергу, мова йде про публічну оферту. В оферті прописуються ваші права та права потенційних клієнтів. Для останніх особливо важливо розуміти, що вони можуть отримати з допомогою вашої платформи і на яких умовах. З кожним учнем школи/слухачем курсів договір укладати не потрібно, досить згадки на сайті про те, що текст на ньому є офертою або ще краще, підготувати окремий договір і розмістити на нього посилання. Оферта хороша тим, що процес укладення максимально спрощений, а факт укладення договору може підтверджуватися простою конклюдентною дією (наприклад, оплатою послуг).
Якщо на сайті немає публічної оферти, надання власниками сайту послуг, чи продаж товару нічим не регулюється, окрім норм закону, а це, в свою чергу, означає мінімальну захищеність надавача послуг та майже стовідсоткову «гарантію» того, що продавець нестиме відповідальність відповідно до закону за продані ним послуги. Публічна оферта є захисним механізмом не тільки для користувача, але і для власника сайту, тобто, продавця, тому її розміщення на сайті у ваших інтересах.
Варто додати, що залежно від бізнес-схеми та того, чи будете ви залучати викладачів, може бути необхідність в підписанні і звичайних, в паперовій формі договорів про надання послуг та договорів про нерозголошення конфіденційної інформації (NDA).
Також для сайту потрібен такий документ як політика конфіденційності (Privacy Policy) – визначає правила збору, обробки і видалення персональних даних. Цей документ є обов’язковим для будь-якого сайту, який збирає персональні дані.
Отже, для запуску онлайн-школи, курсів чи іншого платного навчання потрібно здійснити наступні кроки:
Зареєструвати підприємницьку діяльність;
Подбати про законність використання вами прав інтелектуальної власності на контент та сайт (платформу) в цілому. Визначитись з умовами надання послуг, правами та обов’язками потенційних клієнтів та зафіксувати це в публічній оферті, підготовити Privacy policy – це «маст хев» для сайту, на якому продається товар/пропонується послуга.
Юристи OLANS GROUP добре розуміються на вимогах законодавства у сфері реалізації підприємницької діяльності через мережу Інтернет і готові взяти на себе відповідальність за юридичний захист вашої реалізації проекту чи вже діючого онлайн-бізнесу.
Вже багато років деякі країни Європи офіційно впроваджують особливий режим оподаткування прибутку, отриманого від використання прав інтелектуальної власності. Зазвичай такий режим називають IP-box чи Patent Box, відповідно до того, на який об’єм прав інтелектуальної власності він поширюється.
Звісно, у різних країнах різні умови такого режиму, але всі вони направлені на єдине – забезпечити місцевим розробникам та інноваційним компаніям найбільш сприятливі умови ведення бізнесу шляхом зменшення ефективної ставки податку на прибуток, який було отримано саме від використання інтелектуальних чи авторських прав. Податок при такому режимі у деяких випадках може бути знижено навіть до 0%. Такі привабливі умови оподаткування також сприяють заохоченню нових іноземних підприємців до здійснення науково-дослідної діяльності саме у країнах з таким режимом, зокрема, українських розробників.
Залежно від умов режиму, до прибутку, на який будуть поширюватися пільги, можна віднести роялті, ліцензійні виплати, прибуток з продажу нематеріальних активів, прибуток з продажу товарів та послуг, створених за допомогою таких нематеріальних активів, компенсації за порушення прав інтелектуальної власності, тощо. Наразі, відповідні патентні режими діють у половині країн учасників ЄС. Умови режимів у більшості країн схожі, але, звісно, мають свої особливості. У цій статті ми більше детально розглянемо IP режими Кіпру, Польщі, Великобританії та Угорщини.
Стати суб’єктом такого податкового режиму, відповідно до законодавства Кіпру, має право компанія (податковий резидент Кіпру, звісно) яка отримує прибуток від використання нематеріальних активів, які були розроблені, куплені та безпосередньо використовуються у діяльності такої компанії для отримання прибутку.
До нематеріальних активів, які підпадають під режим, належать: патенти, програмний софтвер та інші неочевидні, корисні та новітні нематеріальні активи. Слід зазначити, що активами в рамках цього режиму не будуть вважатися торгові марки, бренди та інші права інтелектуальної власності, які використовуються для маркетингових цілей компанії.
Ставка податку на прибуток з IP режимом – 2.5%. Режим дозволяє виключити з бази оподаткування 80% прибутку, отриманого від використання нематеріальних активів, що зменшує ефективну ставку оподаткування на прибуток від нематеріальних активів з 12.5% до 2.5%
Розмір такого прибутку – не тільки на Кіпрі, але й в усіх юрисдикціях – розраховується за спеціальною формулою та залежить також від розміру витрат на розробку відповідних нематеріальних активів.
Стати суб’єктом такого пільгового податкового режиму має право компанія (податковий резидент Польщі), яка на постійній основі здійснює діяльність у сфері розробки чи досліджень та отримує від такої діяльності прибуток.
До нематеріальних активів, які підпадають під пільговий режим, належать: патенти, софтвер, корисні моделі, промисловий зразок, об’єкти інтелектуальної власності, які забезпечують захист рослин та генетичних матеріалів та інше.
Ставка податку на прибуток з IP режимом – 5% на прибуток, який отримано від використання нематеріальних активів. Режим зменшує ефективну ставку оподаткування на такий прибуток з 19% до 5%.
Така ставка буде поширюватися на роялті чи інші збори, пов’язані з відповідними правами інтелектуальної власності, які підпадають під режим, на прибуток, отриманий від продажу нематеріальних активів та прав на них, на прибуток, отриманий від продажу товарів та\або послуг, створених\наданих за допомогою таких нематеріальних активів та на компенсації за порушення прав інтелектуальної власності на відповідні нематеріальні активи.
Стати суб’єктом такого податкового режиму може компанія – податковий резидент UK, яка отримує прибуток від використання запатентованих винаходів та володіє чи має ексклюзивну ліцензію на патент, отриману в дуже вузькому колі європейських країн. Пільга може бути обмежена, якщо компанія не самостійно розробляла винахід.
Такий режим у Королівстві, зазвичай, застосовується лише до панентів. Але якщо компанія володіє певними правами на лікарські або ботанічні інновації, вона також може скористатися перевагами Patent Box.
Ставка податку на прибуток з патентним режимом – 10%. Режим дозволяє знизити ефективну ставку оподаткування на прибуток, отриманий від використання у діяльності патентів на винаходи зі звичайних 19% до 10%. Цей режим також розповсюджується на прибуток, отриманий з продажу товарів\послуг, створених за допомогою запатентованого винаходу.
Стати суб’єктом такого податкового режиму може компанія – податковий резидент Угорщини, яка отримує прибуток від використання своїх нематеріальних активів та прав інтелектуальної власності на них.
До таких нематеріальних активів за угорським режимом належать: патенти, софтвер, корисні моделі, права на сорт рослин, запатентовані топографії мікроелектронних напівпровідників та реєстрація лікарського засобу.
Ставка податку на прибуток з IP режимом – 0% на приріст капіталу у випадку продажу відповідного активу інтелектуальної власності. У випадку роялті, режим дозволяє знизити ефективну ставку оподаткування на 50% – з 9% до 4,5%. В оновлених умовах режиму додаткові обмеження пільг оподаткування застосовуються до нематеріальних активів, які були придбані або розробка таких активів надається пов’язаною стороною
Коли компанія планує готувати відповідні документи для отримання такого пільгового режиму, треба пам’ятати, що виконавчий орган не надає можливість кожній компанії, яка має якусь розробку чи софтвер, стати суб’єктом такого режиму.
Найчастіше пільги отримують компанії, розробка яких має відзнаки нового та корисного. Процедура подання заяви та відповідних документів та їх розгляду зазвичай може тривати досить довго, тому краще спочатку провести перевірку, чи будуть вважатися ваші нематеріальні активи такими, що підпадають під пільговий режим країни резидентності вашої компанії, а потім вже готувати пакет документів, якщо відповідь позитивна.
Впровадження таких режимів завжди було досить спірним питанням. Наразі, після набрання чинності Закону України 466 досить складно сказати, чи є сенс українським розробникам, які ведуть бізнес за кордоном, подавати заявки та ставати суб’єктом такого податкового режиму – як завжди у бізнесі, все дуже індивідуально. Потрібно детально вивчати ситуацію кожної компанії, щоб, маючи на меті зменшення податкового навантаження у країні резидентності компанії, не отримати ще більше, але вже в Україні.
Слід також зазначити, що розробники, які працюють в Україні, також можуть бути зацікавлені у цьому режимі, оскільки ще на початку цього року Міністерство цифрової трансформації України запропонувало ввести такий пільговий режим і в Україні, тож є шанс, що ми також матимемо такий режим. Нематеріальні активи та інтелектуальна власність, їх реєстрація, захист та утримання на балансі завжди були важливими питаннями для розробників та інноваційних компаній, і Olans Group залюбки допоможе вам у вирішенні цих питань.
Стрімкий розвиток інноваційних технологій сприяє виникненню все нових цікавих результатів творчої діяльності людини. У зв’язку із цим, правова база не завжди встигає адаптуватися до нових об’єктів інтелектуальної власності. Наприклад, ні в кого не виникає питань щодо правового регулювання реєстрації авторського права на літературний твір, чого не можна сказати про телепередачу. Дискусії щодо визначення телепередачі як об’єкта інтелектуальної власності і його правового регулювання ведуться досі. На практиці даний продукт отримав назву «телеформат», таке поняття є найбільш вживаним в сфері телеіндустрії і однаково зрозумілим для її представників.
Щоб відповісти на це питання, давайте розберемо його природу. Всі ми прекрасно розуміємо, що таке телепередача в побуті: це різні ток-шоу, випуски новин, розважальні та дитячі програми. Щоб отримати їх в такому вигляді, як ми звикли бачити, потрібно об’єднати в єдине ціле сукупність окремих об’єктів авторських та суміжних прав, творцями яких є продюсери, звукорежисери, дизайнери, музиканти, художники, декоратори та інші. Такі об’єкти для зручності можна поділити на групи:
Окрім цих об’єктів, телеформат включає також ідею, теорію, концепцію, які, як відомо, правовій охороні не підлягають.
Незважаючи на поширеність вказаного виду продукту творчої діяльності, на сьогоднішній день в законодавстві немає нормативного визначення «телеформат», що безумовно ускладнює правове регулювання охорони прав на такий об’єкт. Така невизначеність стала причиною того, що телевізійний формат практично незахищений в правовому полі. Та навіть в цілому, крім міжнародних судових напрацювань, поняття телеформату не знайшло законодавчого закріплення і в міжнародному праві. Ні Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів 1886 року, ні Женевська конвенція про авторське право 1952 року не закріплюють поняття телеформату або поняття на нього схожого. Пов’язано це, в першу чергу, з багатогранністю складових елементів телеформату, про які ми вже говорили.
Як показує практика і спілкування з нашими клієнтами, телеформат намагаються захистити як самостійний об’єкт авторського права. Та це достатньо проблематично. Відразу наголошуємо, в Україні не передбачено можливості зареєструвати авторські права на телепередачу як цілісний і єдиний об’єкт.
Судовій практиці в Україні щодо захисту авторського права на телеформат також похвалитись особливо нічим – судових справ раз, два та й усе. Першопрохідцем в захисті телеформату була справа «Караоке на майдані» проти «Караоке біля фонтану», ініційована на початку 2000-х.
«Караоке на майдані» проти «Караоке біля фонтану»
Ігор Кондратюк, як правовласник авторських прав на літературний твір у вигляді сценарію “Караоке на майдані”, захищав свої права від зазіхань телеканалу, який знімав телепередачу “Караоке біля фонтану”. За підсумками розгляду в суді першої інстанції в позові було відмовлено, адже суд вирішив, що сценарії телепередач “Караоке на Майдані” і “Караоке біля фонтану” є самостійними творами і загальне у них лише ідея і структура, які, як відомо, не можуть підлягати охороні як об’єкти авторського права.
Але апеляційний суд Києва з такими висновками не погодився і скасував рішення суду першої інстанції, встановивши порушення авторських прав на сценарій “Караоке на Майдані” шляхом неправомірної переробки оригінального сценарію і використання його в сценарії передачі “Караоке біля фонтану”.
«Ревізор» проти «Інспектора Фреймут»
Ще одна справа, «Ревізор» проти «Інспектора Фреймут» – один із найкращих кейсів, тому що «1+1» не зробив нічого, аби приховати, що він украв власність «Нового каналу». У своєму рішенні суд визнав порушення прав “Нового каналу” і заборонив (зобов’язав припинити) випускати телепередачу “Інспектор Фреймут”. В основу цього рішення були покладені висновки судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності про те, що телепередача “Інспектор Фреймут” створена з використанням характерних і охоронюваних авторським правом елементів передачі “Ревізор” шляхом переробки.
І все-таки, за межами національного законодавства ситуація з охороною телеформату краща. В Європі є міжнародна асоціація визнання та захисту форматів FRAPA, до складу якої входять творці формату, продюсери, дистриб’ютори та мовники.
Як організована робота цієї структури?
Використовуючи систему реєстрації формату FRAPA (FRS), ви можете зареєструвати свій творчий доробок, завантажуючи в інтернет сценарії, сюжетні лінії, документи про розробку та інші напрацювання щодо телеформату. Реєстр цифрових онлайн-форматів FRAPA дозволяє реєструвати напрацювання у будь-якому форматі. Для членів FRAPA також передбачена можливість завантажувати відео та аудіо. Після завантаження і оплати за відповідну послугу реєстрація телевізійного формату буде затверджена. Електронною поштою ви отримаєте автоматичний сертифікат, який підтверджує такі деталі, як дату реєстрації, назву формату та власника формату. Формати в FRS зберігаються в захищеному цифровому середовищі, яке відповідає відповідній та сучасній формі захисту для цієї послуги.
Вартість такої послуги для не членів FRAPA становить 150 євро. Учасники організації платять лише 75 євро за реєстрацію.
Окрім того, FRAPA також надає інші послуги: може виступати медіатором в спорах щодо авторства на телеформат, може бути залучена (працівники) як експерт для визначення схожості/розбіжностей між телеформатами, а також забезпечує інформаційну підтримку продюсерам, авторам і дистрибьюторам у всіх країнах світу.
Незалежно від того, плануєте ви користуватись FRS чи ні, експерти FRAPA радять дотримуватись таких способів захисту, які можуть бути корисними для захисту телеформатів форматів:
Отже, телеформат – це складний об’єкт телевізійного виробництва, що становить сукупність певних елементів – об’єктів інтелектуальної власності, в основу якого покладена оригінальна ідея, втілена у формі сценарію і подальшого відзнятого за сценарієм випуску.
Поки в українському законодавстві питання реєстрації і захисту телеформату як такого залишається невирішеним, на міжнародному рівні телеформат існує у неформальному статусі, підлягає охороні, але при цьому не підлягає реєстрації як самостійний об’єкт авторського права.
З’явилися додаткові питання? Команда Olans Group з радістю допоможе Вам захистити плоди Вашої праці.
Оренда приміщення – це явище, з яким стикається майже кожен, хто хоче здійснювати господарську діяльність. Тим, хто хоче вести діяльність потрібне приміщення для фактичного ведення діяльності – це може бути офіс, складське приміщення, магазин та інші види приміщень.
Як і будь яка інша діяльність, яка стосується коштів, оренда приміщення потребує відповідного юридичного оформлення для того, щоб не мати проблем з податковою та орендарями приміщення. В цій статті ми вирішили розглянути труднощі, з якими стикаються власники приміщень (а це найчастіше фізичні особи) при наданні приміщення в оренду.
Спрощена система оподаткування, яку частіше називають «єдиним податком», є найбільш вигідною системою оподаткування для надання приміщень в оренду. Але для того, щоб надавати приміщення в оренду та залишатись на єдиному податку, треба відповідати вимогам, встановленим Податковим Кодексом України.
Ст. 291.5 Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:
Ст. 291.5.3. фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
Отже, якщо ви здаєте в оренду житлові приміщення більше 100 квадратних метрів (сумарно за усіма об’єктами) або нежитлові приміщення, загальна площа яких більше 300 квадратних метрів – обрати спрощену систему оподаткування ви не можете.
Не слід забувати і про вимоги, які стосуються окремих груп платників єдиного податку в цілому, встановлені п. 4 статті 291 Податкового Кодексу України:
1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Робимо висновок, що ФОП на 1-й групі не може надавати приміщення в оренду взагалі, а ФОП на 2-й групі не може надавати приміщення нікому, крім фізичних осіб – громадян України та платників єдиного податку. Деталізуємо останнє – ФОП на 2-й групі не може надавати приміщення в оренду:
ФОП 2-ї групи мають ще одне важливе обмеження – вони не можуть здійснювати посередницьку діяльність з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна відповідно до абзацу 4 підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України. Для ведення такої діяльності їм треба бути на 3-й групі.
ФОП 3-ї групи не мають обмежень щодо надання оренди немає.
Окрім цього, є ще інша вимога податківців, яка також стосується оренди – наявність відповідних кодів КВЕД в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ст. 298.2.3. Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
…у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
Якщо у вас немає відповідних КВЕДів в реєстрі – вам доведеться перейти на загальну систему оподаткування. Особливо це питання важливе для тих, хто вирішив оформити свої відносини з працівниками як з ФОП та надати їм в оренду/суборенду робоче місце (тобто частину приміщення).
Зазвичай при наданні приміщення в оренду орендодавець встановлює більш-менш ринкову ціну. Але бувають ситуації, коли оренда є по-факту фіктивною. Наприклад, кафе орендує приміщення для своєї діяльності, а також надає в суборенду невелику частину приміщення ФОПу, який займається продажем алкогольних напоїв. При цьому цей ФОП-суборендар є насправді співробітником кафе. В цій ситуації власнику кафе невигідно встановлювати високу вартість оренди – вона, скоріш за все, буде номінальною. Але, вона не повинна бути нижчою за встановлену мінімальну ціну оренди у відповідному регіоні. Наприклад, в Києві це 17,83 грн. за 1 квадратний метр приміщення.
Якщо ви встановили ціну, нижчу за мінімальну, у податкової можуть виникнути питання до законності такої оренди – а це, в свою чергу, може привести до перевірки та штрафів.
Ні, фізична особа – власник майна може надавати житлові та/або нежитлові приміщення як в якості ФОП, так і як фізична особа.
Отже, уважно ставтесь до всієї документації, яка стосується вашої діяльності, в незалежності від того, чи це договір про надання послуг, податкові накладні чи надання в оренду приміщення або його частини. Якщо ви в чомусь невпевнені – краще зверніться до спеціаліста, який зможе розповісти вам про наявні ризики та підводні камені, та допоможе уникнути проблем в майбутньому там, звідки ви їх не чекали.
Договор это один из древнейших способов закрепления сотрудничества между людьми. Столкнуться с необходимостью подписать договор можно в абсолютно любой сфере – трудоустройство, торговля, IT-сфера, обучение, сфера услуг и другие.
На практике, далеко не всегда у тех, кому нужно подписать договор, есть возможность показать его юристам. Именно для таких случаев команда Olans Group решила создать список из ТОП-10 пунктов, на которые стоит обратить своё внимание при подписании договора.
Как бы банально это не звучало, но первое, на что стоит обратить свое внимание в договоре – это его предмет – то, о чем вы договариваетесь с другой стороной. Если предмет договора не соответствует тому, о чем вы договариваетесь с другой стороной – не спешите подписывать такой договор, ведь это первый признак того, что вас хотят обмануть.
В таком случае мы рекомендуем или отдать договор на вычитку юристам или самостоятельно изучить весь договор, даже если ситуация этому не способствует, например, вас торопят с подписанием, настойчиво убеждают, что договор только формальность и так далее.
Как пример, можно привести ситуацию с поиском жилья, когда при звонке риелтору вас просят сначала заплатить определенную сумму и подписать договор, а после вам уже предоставят квартиры для просмотра. В таких договорах чаще всего предметом являются информационные услуги, а это в свою очередь значит, что за ваши деньги вам предоставят исключительно информацию (причем какую именно – это вопрос, который также должен быть в договоре), а не помощь в поиске жилья.
Исходя из практики, сложившейся в Украине, стороны нередко указывают цену за свои услуги/товары в иностранной валюте. Прежде всего стоит отметить, что, если договор заключен между резидентами Украины – валютой оплаты по договору в 99% случаев может быть только украинская гривна (однако, можно установить эквивалент в валюте для цены). Полный список ситуаций, при которых можно проводить расчеты в валюте между резидентами, прописаны в законодательстве Украины. Если договор заключен между резидентом и нерезидентом Украины – оплата может проводиться в иностранной валюте.
Также, в случае, когда цена в договоре между резидентами Украины указана в иностранной валюте, стоит обратить внимание на курс, по которому такая цена будет пересчитываться в украинскую гривну для оплаты. Чаще всего в договорах указывают официальный курс НБУ на определенную дату.
Важным моментом при обсуждении условий сотрудничества является оплата комиссии и налогов (сюда же отнесем государственные пошлины и сборы) сторон. Обязанность уплаты налогов определенной стороной чаще всего прямо и однозначно урегулирована законом, в то время как обязанность по уплате комиссии в договоре довольно часто забывают прописать в договоре или не выполняют договоренности по факту. В договоре может быть прописана обязанность заказчика компенсировать прямые расходы исполнителя, которые он несет в связи с выполнением договора (например, стоимость материалов, доставки и другие расходы, которые связаны с предоставлением услуг, но не входящие в стоимость самих услуг).
Нередко в нашей практике были случаи, когда заказчик, проводя оплату, забывал оплатить комиссию банка (или платежной системы), а по договору обязанность оплаты комиссии была именно у заказчика. В результате заказчику приходилось доплачивать недостающую сумму и, соответственно, еще раз платить комиссию за перевод.
Советуем обратить свое пристальное внимание на вышеуказанные пункты в договоре, а если их нет – обсудите со своим партнером эти пункты заранее и пропишите их, чтобы потом у вас не возникали разногласия.
Кроме предусмотренных законом штрафных санкций и ответственности сторон, в договоре можно прописать дополнительные санкции для сторон. Читая договор обратите внимание на прописанные в договоре санкции, а также условия, за нарушение которых они предусмотрены.
Например, в договоре можно прописать штраф за порчу предоставленного на время оказания услуг имущества, причем такой штраф может превышать рыночную стоимость такого имущества.
В этом разделе чаще всего прописывается порядок работы по договору, а также дополнительные договоренности сторон касательно работы. Например, в таком пункте может быть прописано, что после создания эскиза дизайнер должен отправить его на согласование и в дальнейшем учитывать правки заказчика (если они будут), причем важным нюансом тут будет то, что заказчик должен принять/не принять эскиз в течении определенного срока (например, пяти рабочих дней). Можно определить ответственное лицо, которое будет принимать эскиз и вносить правки.
Договора, заключенные между резидентами Украины, используют только право, законодательство и судебную систему Украины. Если в договоре указано другое – такой пункт незаконен (п.6 ст.5 ЗУ «Про международное частное право»).
В договоре между резидентом и нерезидентом стороны сами выбирают юрисдикцию, право которой будет использоваться и суд, который будет рассматривать спор. В этом случае, стоит учитывать, что рассмотрение спора в иностранной юрисдикции будет стоить для вас намного дороже, чем в украинской. И тут вы должны понимать, что крупные компании (особенно иностранные) могут позволить себе рассмотрение дела, например, в Лондонском арбитраже, а вот хватит ли денег у вас и выгодно ли будет вам вести спор – это вопрос, над которым стоит задуматься.
Порядок прекращения договора означает условия, при которых вы можете разорвать договор, т.е. прекратить сотрудничество с тем, с кем вы его заключили.
Обращаем ваше внимание, что прекращение договора в одностороннем порядке возможно только в случаях, прямо предусмотренных законодательством или договором.
Нередки случаи, когда в договоре указан специальный порядок прекращения договора, например, заказчик может в одностороннем порядке отказаться от услуг (прекратить договор), письменно предупредив другую сторону за 30 календарных дней до такого прекращения. Из этого делаем вывод, что устного сообщения о прекращении договора или сообщения за 2 недели до прекращения договора будет недостаточно и, соответственно, такое прекращение будет незаконным.
Достаточно важным моментом является подтверждение оказания услуг/продажи товаров, после их фактического предоставления/продажи. Чаще всего такими документами являются Акт предоставленных услуг/выполненных работ, чек, счет (инвойс) и расходная накладная.
В договоре нужно прописать, какой документ будет подтверждать факт предоставления услуг / выполнения работ, проведения оплаты, порядок их составления и подписания.
Возьмем для примера разработчика-фрилансера, который создает часть программного обеспечения для заказчика. Разработка – дело не быстрое, а заказчику, чаще всего, захочется закрепить получение прав на разработанный на заказ код, пусть даже он готов не полностью.
Особенно это актуально в ситуациях, когда такой фрилансер разрабатывает для заказчика части кода для разных программ или у него возникли дополнительные задачи в процессе разработки. В этом случае имеет смысл прописать в договоре, что разработчик каждый месяц, например, после получения оплаты за проделанную часть работы, подписывает Акт приема-передачи предоставленных услуг, в котором подтверждает получение оплаты и передачу прав на все, что он разработал, заказчику.
Одним из ключевых моментов большинства договоров является передача всех или определенных прав другой стороне. Это может быть применимо к множеству ситуаций – от разработки дизайна на заказ до покупки игры в онлайн магазине или сервисе. В этом разделе ключевую роль играют такие детали:
Стороны могут указать в договоре, какой срок предоставления услуг, поставки товаров и/или оплаты является обязательным для соблюдения сторонами, а также назначить санкции (штрафы) за нарушение таких сроков.
Например, в договоре может быть указано, что заказчик должен оплатить услуги исполнителя в течении трех календарных дней после получения фактического результата услуг, а в случае просрочки должен будет оплатить штраф и пеню за каждый день просрочки платежа.
Компания Olans Group настоятельно рекомендует вам внимательно читать все договоры, которые вам необходимо или вы собираетесь подписать, в полном объеме и обращая внимание на детали. Если вы прочитали договор и не уверены в последствиях и значении определенных пунктов договора или если вы на 100% хотите быть уверены в том, что подписанный вами документ не несет никаких негативных последствий и рисков, о которых вы не знаете, вы можете обратиться в нашу компанию – мы с удовольствием поможем вам как с составлением, так и с пониманием всех рисков и последствий подписываемых вами договоров.
Привет, друзья! Запускаем новую рубрику #legal_support. Будем брать интервью у представителей различных профессий и рассказывать о проблемах, с которыми они сталкивались в своей профессиональной деятельности, их решениях и ситуациях, в которых без юридической поддержки не обойтись. Это будет информативно, реально и, надеемся, для вас полезно.
Сегодня героем нашей статьи будет профессиональный фотограф из Киева Максим Белоусов.
“Здравствуйте! Итак, я профессиональный фотограф, занимаюсь фотосъемкой уже более 15 лет. Любимые жанры: портрет, обнаженная натура, съемка экспозиции художественных выставок”.
Юрист фотографу может пригодится в первую очередь при возникновении вопросов с нарушением авторских прав. В Украине, увы, слишком часто происходит публикация изображений без разрешения, а иногда и без уведомления автора, не говоря уже о соответствующем гонораре. У меня возникали вопросы с неправомерным использованием моих изображений, но на данный момент я считал для себя более приемлемым не связываться или же потребовать хотя бы подписать мое фото правильно».
Если вы фотограф, не важно – любитель или профессионал, важным аспектом вашей деятельности будут такие понятия как “авторское право на фото”, “право на съемку”, “кража фото”, “защита прав лица, изображенного на фото”… Эти и другие вопросы, появляющиеся на пути творческого человека необходимо выяснить для себя раз и навсегда чтобы избежать неприятных ситуаций в будущем.
Итак, объекты творчества фотографа, как любая собственность могут быть подвергнуты ущемлению, краже, а также могут повлечь за собой претензии со стороны тех людей, которые изображены на ваших фото.
Украинским законодательством, а именно ст. 433 Гражданского кодекса Украины (далее – ГК Украины) установлено, что фотографии в Украине отнесены к объектам авторского права. Авторское право на фотографии возникает у автора с момента их создания и не требует регистрации, нанесения какой-либо предупредительной надписи или совершения других формальностей. Применительно к фотографам – сразу после нажатия на кнопку камеры. Права полноценны независимо от ценности конечного произведения, его завершенности и материального выражения. Т.е. пленочный негатив, отпечатанное фото или коллаж равноценны перед законом. Также, как и ненамеренно размытое изображение, неудачные кадры, и просто фотографии, качество которых не соответсвует ожиданиям и требованиям фотографа или третьих лиц. Наряду с полноценными шедеврами, неудачное фото охраняется законом.
Авторские права на произведение включают в себя имущественные и личные неимущественные права. Личные неимущественные права автора включают в себя такие права, как:
Статья 440 ГК Украины регламентирует, что имущественными правами интеллектуальной собственности являются: право на использование произведения; исключительное право на использование произведения; право препятствовать неправомерному использованию произведения, в том числе запрещать такое использование.
Так вот, личные неимущественные права никуда не деваются — они нерушимые. Их нельзя передать, продать, одним словом, отчуждать, они остаются с автором. Исключение составляют случаи, когда ограничение авторского права предусмотрено законом, например, в судебном процессе по восстановлению справедливости касательно автора или третьих лиц.
Неимущественные права можно сравнить с родительством. Даже когда ребенок вырос и живет отдельно, вы не перестаете быть его родителем. Так и с фото — именно это изображение навсегда остается вашей интеллектуальной собственностью.
Также, вы, как автор, можете препятствовать внесению любых изменений, не согласованных с вами (ст. 438 ГК Украины).
Например, вы сделали фото для девушки, обработали и отдали готовое изображение. Перед тем, как выложить фото в Instagram, девушка самостоятельно наложила на него фильтр, потому что так «красивее». Вы, как автор, можете хмыкнуть и махнуть рукой, а можете обязать ее вернуть изображению первоначальный вид и не нарушать ваших авторских прав.
Все эти вопросы можно проговорить устно, а можно урегулировать письменно. Кроме того, если в фотосессии участвуют модели, с ними желательно подписывать релиз – соглашение между моделью и фотографом, дающее право фотографу на публикацию, продажи, распространение фотографий, на которых изображена модель.
«С моделями на данный момент я подписываю релиз только в случае дальнейшего коммерческого использования их изображений. Договор требуется в случае условий, для которых релиза недостаточно – например, когда от модели требуется неразглашение определенной информации».
То есть, для более важных заказов желательно подписывать договор.
«В основном у меня есть такие договоры – это передача прав на использование их образов. С заказчиками я также подписываю договоры, так как у меня есть свидетельство частного предпринимателя».
В таких договорах прописываются права и обязанности всех участников мероприятия (фотосессии). Имущественные права (все или отдельные) переходят к заказчику, который платит за услугу. Неимущественные — остаются при авторе.
Но передача имущественных прав – это медаль с двух сторон. Передав ВСЕ права на фото (сомневаемся, что кто-то из фотографов так делает), вы лишаетесь прав без согласования с заказчиком использовать эти изображения.
Поэтому стоит заключать договор, в котором будет прописано, как именно могут использоваться фотографии заказчиком (для семейного альбома, для рекламы на бордах и тд.), а как — автором. Например, вы можете указать, что вы не хотите, чтобы ваши свадебные фото использовались в портфолио автора.
Стоит отметить, что существуют также особенности использования фотографий, на которых изображены объекты архитектуры, художественного, декоративного искусства и другие объекты интеллектуальной собственности. Права на них могут принадлежать третьим лицам и также охраняться законом. В таком случае фотограф должен будет получить разрешение перед использованием фотографии публично или в коммерческих целях.
«Было несколько ситуаций при устной договоренности. Увы, такое иногда происходит и не только в нашей стране. Пару раз мне удавалось вернуть деньги, но были случаи, когда мне приходилось обращаться за помощью к знакомым этих людей, чтобы оказать на них дополнительное влияние. Такие случаи научили меня никогда не отдавать фото до получения денег – даже “ой, ну просто горит – мы тебе честно потом заплатим!” – даже превью я стал присылать с вотермаками, потому что в настоящее время многим достаточно небольшого размера для Facebook и они просто могут взять превьюшки, чтобы потом их спокойно постить и не заплатить фотографу».
Фотографии могут использоваться без согласия автора и других лиц, и безвозмездно в качестве иллюстрации в учебном процессе. При этом материал должен обязательно содержать указание имени (псевдонима) автора и ссылку на источник, с которого было взято изображение (ст. 444 ГК Украины). Второй вариант использования — в судебном или административном деле.
Закон Украины «Об авторском праве и смежных правах» дополняет этот перечень. Без прямого согласия автора можно использовать его фотографии для воспроизведения в прессе, в каталогах и буклетах предприятий (без коммерческого использования этих изданий, т.е. только как раздаточный материал на презентации), для освещения текущих событий посредством фотографии. При этом, разумеется, обязательным остается указание автора и источника.
С другой стороны, фотограф может заранее специально ограничить права подобного использования, указав, что данное фото запрещено к распространению любым способом. И даже указание фамилии автора не поможет. Нельзя — и точка.
Можно разрешить использовать частично. Например, без разрешения перепостить к себе в блог со ссылкой можно, на форум или новостной ресурс — нельзя. И так далее. Главное — сделать это заранее, например, создав соответствующее примечание на своем сайте/странице в соцсети.
«Был один из моментов, когда я не успел оформить разрешение, а модель, это был парень – он дал устное разрешение для публикации в журнале, потом узнал, что это изображение потом также было выставлено на выставке и это его расстроило. К счастью, хватило моих извинений».
Самому фотографу тоже не стоит забывать о получении разрешений. Имеется в виду релиз и договор, о которых речь шла выше. Ведь фотограф может получить предложение по использованию фотографии в рекламе, а без разрешения модели реализовать законно снимок будет невозможно. Разрешение нужно в независимости от того, фотографируется известное, публичное лицо, или никому не известный человек. Из этого правила есть ряд исключений:
Роялти – это любой платеж, полученный как вознаграждение за использование или предоставление права на использование объекта права интеллектуальной собственности, в частности, фото и других произведений литературы, искусства и науки.
Но не все так просто, как кажется. Роялти не совсем однозначное понятие. Дело в том, что авторское вознаграждение может осуществляться в двух формах:
В подходе к пониманию роялти с “налоговой колокольни”, ситуация несколько иная, есть некоторые нюансы при его налогообложении. Для целей налогового и бухгалтерского учета характер платежей (разовый, периодический) за использование объекта интеллектуальной собственности значения не имеет. Это общее правило. НО, например, вознаграждение за приобретение копий объекта интеллектуальной собственности для использования конечным пользователем по функциональному назначению не будет считаться роялти. Здесь нужно рассматривать каждую ситуацию отдельно.
И что важно, роялти возникает, если объект интеллектуальной собственности получен именно в пользование, а не в собственность, например, при купле-продаже.
Каждый снимок уникален, независимо от его качества и тематики, охраняется законом об авторских правах наравне с известными произведениями искусства. Понятно, что регистрация фотографом своих снимков для защиты авторского права нецелесообразна и не решит проблему массового копирования и распространения чужих фото в интернете.
«Раньше ставил вотермарки, но теперь отказался от такой практики. Время от времени проверяю свои фото и их правильную атрибуцию, если они были взяты без моего разрешения».
«Обычно я могу доказать это наличием исходников и прописанным в них авторством. Помимо всего я могу предоставить серию фотографий, из которой может быть украдена только одна, и, соответственно, у другого человека этой серии не будет. К примеру, самое известное мое фото Сергея Нигояна – у меня есть 5 фотографий в серии, а публиковалось без разрешения только одно. Но так как это неоднозначная ситуация – я решил не требовать никаких компенсаций, так как все с этой фотографией произошло достаточно стихийно. Тем не менее, это фото передано в Музей Майдана и меня всегда теперь подписывают при использовании, также оно было показано в книге «Парень с пианино» польского культуролога Евы Сулек».
Вместо итога несколько рекомендаций для защиты авторского права на фото.
Защитить себя и своих клиентов несложно, главное – соблюдать простые правила.