Помилки стартаперів або як побороти бізнес-безграмотність

Днями, Джиджи Вонг, інтелектуалка з Кремнієвої долини і один з кращих фахівців світу по стартапах, відвідавши Україну, назвала фактори, які гальмують в Україні інновації. Однією з причин є бізнес-безграмотність. Окремою складовою можна назвати юридичну безграмотність. Працюючи, не тільки зі стартапами, хочу зауважити, що така проблема властива великому колу підприємницького сегменту.

Частина 1. Крайнощі та формальності.

У багатьох, з ким доводилося працювати, спостерігалося наступне:

– слова не скажу поки не підпишемо угоду про нерозголошення;

– запуск повномасштабної роботи без підписання єдиного документу і формалізації договірних відносин.

Сама по собі ідея нічого не варта. Вартість має її практичне здійснення. Не бійтеся розповідати свої ідеї, не тримайте все в собі. По-перше, критика незалежних людей буде вам корисна. Можливо, на цьому етапі ви зрозумієте, що ваша ідея недосконала і допрацюєте її. По-друге, якщо ваші ідеї дійсно сильні, то ви швидко знайдете інвестора і зберете команду. Запам’ятайте, тільки обговорення, критика і реалізація є перевіркою ідеї на життєздатність.

Від себе хочу додати пораду для стартапів: ідея повинна бути не тільки інноваційна, але і така, яка може бути практично реалізована.

Зворотною стороною медалі є ситуації, коли фаундер без підписання єдиного документа (угоди про нерозголошення чи іншого договору) починає співпрацювати з контрагентами на усних туманних домовленостях, надаючи їм вихідну інформацію про проект.

Досить часто стартапи зневажливо ставляться до договорів і, в цілому, до будь-яких паперів. Це непотрібна формальність, придумана юристами для наживи і відволікаюча від «справжньої» роботи, як вважають вони. Наслідки такого підходу можуть бути різними, але вони завжди неприємні. Це і суперечки з контрагентами і програні суди, стягнені неустойки і т. д.

Як приклад, можу розповісти про випадок, коли до нас звернувся розробник ПЗ, який не міг отримати оплату від Замовника – а все тому, що в договорі не прописані чіткі терміни оплати. Замовник не відмовлявся від виконання зобов’язання, просто платив по 200 грн в місяць, замість обіцяних 10 тисяч грн, посилаючись не економічну нестабільність в країні. І, згідно з умовами договору, нічого не порушував. Через суд нам вдалося вирішити ситуацію на користь нашого клієнта.

Наступний приклад про те, як до нас звернувся клієнт з вимогою покарати “порушника”, який вкрав у нього проект. Справа в тому, що наш клієнт довго виношував ідею для стартапу, склав бізнес-план, розробив концепт і передав своєму партнеру всі до єдиного напрацьовані дані для цілей пошуку інвестора та організації бізнесу. Партнер знайшов інвестора і запустив проект, навіть патент оформив – правда на своє ім’я. Тільки от псевдопартнер забув про свого колегу, який в той час нічого не підозрюючи, займався неспішно створенням прототипу продукту.

Нещодавно почула наступне: «Юристи схильні напустити страху і туману, щоб вигадати собі роботу і отримати солідний гонорар. Який толк від красивих папірців, якщо в результаті не вистачить на запуск проекту або він зовсім не піде? Ось коли будуть перші результати, тоді і звернемося до юристів.».

На жаль, такі ситуації мають місце. Тому вам варто знайти фахівця, який не пускатиме вам пил в очі, а буде робити свою справу, щоб зберегти і примножити ваш капітал і, отже, свої майбутні замовлення від вдячного замовника. Так, 50-сторінкові контракти з 3-х сторінковим пунктом про те, що всі суперечки вирішуються шляхом переговорів і пошуку компромісу або про те, що договір складений в двох автентичних примірника на такій-то мові і підписаний сторонами не факт, що захистить ваші інтереси. Ваші інтереси захистить контракт, який містить всі умови співпраці, відображає суть домовленостей, порядок виконання сторонами своїх зобов’язань. В першу чергу дані умови повинні бути можливі для реалізації, а не красиво завуальовані слова.

Підтверджую, юристи бувають різні. Так само, як і проекти бувають різні, так само, як і інвестори бувають різні. Але, ми говоримо про професіоналів. І юридичну роботу слід залишити останнім. Незважаючи на те, що договірну роботу необхідно довіряти фахівцям, будь-який фаунденр, співробітник стартапу, інвестор або інша особа, пов’язана з підприємництвом, має розуміти ряд моментів про оформлення угод.

Розглянемо юридичні тонкощі на прикладі угоди про нерозголошення конфіденційної інформації:

1. Розповідати ключову інформацію, надавати вихідну інформацію про проект можна лише після підписання письмової угоди про нерозголошення конфіденційної інформації.

2. Угодою обов’язково повинно бути передбачено яка інформація розкривається, порядок використання інформації, в яких випадках приймаюча сторона має право розкривати інформацію третім особам, які заходи приймаюча сторона повинна вжити, щоб уникнути несанкціонованого розкриття інформації.

3. У договорі слід визначити відповідно до законодавства якої країни будуть розглядатися спори. На жаль, судова практика притягнення до відповідальності за незаконне розголошення такої інформації в Україні не настільки багата, як за кордоном. Але немає єдиного правильного вибору для всіх випадків. Питання вибору юрисдикції для договору повиненно вирішуватися незалежно в кожному окремому випадку.

4. Ідентифікуйте особу, з якою ви ведете переговори і укладаєте угоду. Перевірте її документи і переконайтеся в наявності відповідних повноважень на підписання контракту від імені юридичної особи.

Тема крайнощів і формальностей не покриває всі варіанти проблем бізнес-безграмотності. У зв’язку з цим, в ряді наступних статтей ми розглянемо інші слабкі сторони українських підприємців, зокрема стартаперів.

Написати нам

    (pdf, doc, docx, rtf, ppt, pptx)

    Я ознайомився/лась та погоджуюсь з умовами Політики Конфіденційності Olans Group